Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Метленко О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Дубровін О. Г. Малоінвазивне хірургічне лікування ахалазії стравоходу в дітей [Електронний ресурс] / О. Г. Дубровін, В. П. Притула, О. С. Годік, О. В. Метленко, В. П. Соручан // Хірургія дитячого віку. - 2015. - № 1-2. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2015_1-2_12 Мета роботи - оцінити ефективність малоінвазивного хірургічного лікування ахалазії стравоходу (АС) в дітей. З травня 1999 р. по грудень 2014 р. на базі кафедри дитячої хірургії НМУ ім. О. О. Богомольця на лікуванні перебував 52 хворий з АС віком від 7 міс до 17 років (середній вік - 10,9 років). Серед пацієнтів переважали дівчата. Середній вік початку клінічних виявів - 8,3 року. Діагностика АС складалася з рентгенконтрастного та ендоскопічного досліджень стравоходу. У період із травня 1999 р. по січень 2013 р. під час вибору методу лікування АС в дітей перевагу віддавали кардіодилятації (КД) - 45 (86,5 %) хворих. Оперативне втручання виконано в 12 (23,07 %) пацієнтів з АС: у 4 випадках - як первинне оперативне втручання, у 8 хворих - після курсів пневматичної КД. З 2013 р. в практику впроваджено лапароскопічну міотомію за Геллером, яку виконали в 7 (13,4 %) хворих. У 2 випадках лапароскопічну міотомію провели як первинний метод лікування, та у 5 пацієнтів - після курсів КД, яка не принесла покращення хворим. За результатами обстеження хворих з (n - 52) АС, котрі перебували на лікуванні, визначили, що для пацієнтів з АС характерний вік звернення за допомогою - 10,9 року. Під час вивчення анамнезу захворювання виявили, що в 65,3 % випадках із моменту захворювання до визначення діагнозу минало від 1 до 3 років. Первинною ланкою лікування АС у 47 (92,2 %) дітей була пневматична КД. У 3 (6,4 %) випадках після одного курсу КД досягли стійкого клінічного ефекту з терміном спостереження до 5 років. У 44 (93,6 %) хворих після першого курсу КД в період до 6 міс одержували нестійкий клінічний ефект, пацієнти потребували подальшої КД протягом року. Проаналізувавши віддалені результати в період до 5 років, визначали, що всі 44 пацієнти проходили повторні курси КД - від одного до двох сеансів на рік з медикаментозною підримкою. У 7 випадках після трьох сеансів КД протягом року та рецидиву клінічних виявів АС виконано оперативне втручання - кардіоміотомію за Геллером з фундоплікацією. Оперативне втручання виконано в 12 хворих з АС: у 4 випадках - як первинне оперативне втручання. у 8 пацієнтів - після курсів пневматичної КД. У 5 випадках провели відкриту (лапаротомну) кардіоміотомію за Геллером з фундоплікацією за Ніссеном, в 1 із цих випадків фундоплікацію виконали за Дором. Лапароскопічну міотомію за Геллером з фундоплікацією за Дором виконали в 7 хворих (середній вік - 10,3 років). Лапаросокопічну кардіоміотомію в 2 випадках виконали як первинне хірургічне лікування в дітей, в 5 випадках - після КД. Висновки: лікування АС в дітей з добрими функціональними та косметичними результатами можливе завдяки впровадженню малоінвазивних методів. Лапароскопічна КД за Геллером з фундоплікацією за Дором - операція вибору під час лікування ахалазії в дітей з усіма перевагами малоінвазивного втручання. | ||
| 2. | 
Кривченя Д. Ю. Реконструктивно-пластичні операції на трахеї у дітей [Електронний ресурс] / Д. Ю. Кривченя, О. Г. Дубровін, Є. О. Руденко, О. В. Метленко, С. М. Пилипенко, Н. П. Карпенко, І. В. Коломоєць, А. Г. Пашнюк // Архів клінічної медицини. - 2014. - № 2. - С. 62-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2014_2_28 Органічні та функціональні стенози дихальних шляхів посідають чинне місце у генезі дихальних розладів, захворюваності та смертності дітей раннього віку. В клініці оперований 61 пацієнт із вродженими та набутими органічними стенозами трахеї (n = 20) та трахеомаляцією (n = 41). Хірургічні втручання включали варіанти резекції трахеї та гортані, в тому числі з штучним кровообігом та симультанною корекцією вад серця і легеневої артерії, трахеопластики та аортопексії. Позитивні результати одержано я 57 (93,4 %) випадків при летальності 4 (6,6 %). Розроблені операції резекції та пластики трахеї, в тому числі з штучним кровообігом та симультанною корекцією асоційованих вад є ефективними та за умови своєчасного застосування приводять до одужання дитини або значного поліпшення якості життя. | ||
| 3. |
Метленко О. В. Місцеві замісні пластики стравоходу при його стенозах у дітей [Електронний ресурс] / О. В. Метленко, Д. Ю. Кривченя, О. Г. Дубровін, В. П. Притула, О. А. Кондратенко, А. В. Гончаренко // Хірургія дитячого віку. - 2017. - № 3. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2017_3_12 Мета роботи - оцінка результатів хірургічного лікування стенозів стравоходу у дітей з використанням місцевих замісних пластик. У клініках кафедри дитячої хірургії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця з 2004 по 2016 рр. місцеві замісні пластики стравоходу було виконано у 15 дітей віком 3 - 15 років. У 13 дітей було проведено пластику стравоходу товстокишковою латкою - у 2 пацієнтів - з використанням сегментарної товстокишкової вставки. Серед них у 12 пацієнтів були опікові звуження стравоходу, у решти 3 - пептичні. Аналіз безпосередніх результатів засвідчив у 13 пацієнтів гладкий перебіг післяопераційного періоду. У 2 пацієнтів виникла потреба у виконанні профілактичних балонних дилатацій післяопераційної зони в строки від 1 до 6 міс. У віддаленому періоді (від 1 до 13 років) у 12 із 13 дітей, прооперованих з використанням товстокишкової латки, відмічено епітелізацію зони стенозу за відсутності її запальних змін. У однієї з них, у зв'язку з формуванням псевдодивертикулу товстокишкового трансплантату, через 36 міс після пластики було виконано його резекцію з хорошим результатом. У однієї дитини з товстокишковою латкою та однієї дитини із сегментарною товстокишковою латкою, у зв'язку з неспроможністю швів стравохідно-товстокишкового анастомозу, згодом сформувався післяопераційний стеноз, який вимагав виконання через 9 - 12 міс повторної тотальної замісної пластики стравоходу. Висновки: місцеві замісні пластики стравоходу є ефективними методами хірургічного лікування стенозів стравоходу у дітей. Показанням до їх виконання є наявність локальних стенозів стравоходу, що не піддаються консервативно-інструментальним методам лікування, за збереження функції верхнього та нижнього стравохідних сфінктерів. Перевагу слід віддавати пластиці з використанням товстокишкової латки, зважаючи на збереження при цьому метасимпатичної іннервації стравоходу і можливості епітелізації зони звуження у віддаленому періоді. | ||
| 4. |
Притула В. П. Діагностика та вибір методу хірургічного лікування дітей із подвоєнням травного тракту [Електронний ресурс] / В. П. Притула, Д. Ю. Кривченя, О. Г. Дубровін, В. Д. Письменний, М. І. Сільченко, О. О. Гришин, С. Ф. Хуссейні, О. В. Метленко, О. С. Годік, Р. В., Янович Л. Є., Міньковська О. М., Петрик С. М., Мамедов Р. В. Жежера // Хірургія дитячого віку. - 2017. - № 4. - С. 53-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2017_4_12 Мета дослідження - розробити підходи до раціональної діагностики та вибору ефективних методів хірургічного лікування дітей із подвоєнням травного тракту (ПТТ). За період 1981 - 2016 рр. проліковано 59 дітей із ПТТ віком від 6 місяців до 18 років. Кістозний тип подвоєння виявлено у 44 (74,58 %), дивертикулярний - у 9 (15,25 %), тубулярний - у 6 (10,17 %) пацієнтів. Усім дітям проведено хірургічне лікування залежно від локалізації дублікатури. За подвоєння торакальної частини стравоходу виконали торакотомію (n = 3) або торакоскопію (n = 2) з видаленням подвоєної частини стравоходу. У дітей із подвоєнням абдомінальної частини стравоходу виконали лапаротомію (n = 5) та лапароскопію (n = 2), видалення подвоєної частини стравоходу з фундоплікацією за Ніссеном (n = 5) або Талем (n = 2). Дітям з подвоєнням шлунка зроблено лапаротомію (n = 8) чи лапароскопію (n = 4) та субсерозно видалено подвоєння із зашиванням дефекту. За кістозного подвоєння шлунка і дванадцятипалої кишки виконано резекцію шлунка за Більрот-1 (n = 1) та субсерозне видалення кістозного подвоєння із зашиванням дефекту (n = 2). За подвоєння дванадцятипалої кишки (n = 7) висічено кісти із зашиванням дефекту стінки. У разі довгих форм подвоєння тонкої кишки (n = 8) доцільними вважали економну резекцію кишки разом із ділянкою подвоєння і накладання анастомозу "кінець-у-кінець". У разі коротких форм подвоєння (n = 3) вдавалися до клиноподібної резекції кишки. В однієї дитини ефективною була енуклеація подвоєного відділу тонкої кишки. У разі подвоєння термінального відділу клубової кишки (n = 1) та за подвоєння сліпої кишки (n = 2) проводили резекцію подвоєння з інвагінаційним тонко-товстокишковим анастомозом. В усіх пацієнтів з подвоєнням товстої та прямої кишок (n = 9) проводили етапне хірургічне лікування з видаленням ураженого відділу кишечника. Віддалений період в усіх пацієнтів мав сприятливий перебіг. Діти - практично здорові, із доброю якістю життя. Висновки: подвоєння травного тракту - рідкісна хірургічна вада розвитку, остаточний діагноз якої встановлюється під час операції. Подвоєння зустрічаються в різних відділах травного тракту, найчастіше в товстій кишці (22,03 %), в шлунку і тонкій кишці (по 20,34 %), рідше - у стравоході та дванадцятипалій кишці. Кістозний тип подвоєння притаманний 74,28 %, дивертикулярний - 15,25 % і тубулярний - 10,17 % дітей з цією аномалією. Клінічні симптоми подвоєнь у дітей залежать від рівня та довжини ураження травного тракту. Найбільш доцільними допоміжними методами для виявлення подвоєнь різних відділів травного тракту у дітей є УЗД з допплерографією, КТ та МРТ. Характер хірургічного втручання у разі ПТТ у дітей залежить від локалізації, розмірів та анатомічної будови подвоєння. | ||
| 5. | 
Руденко Є. О. Хірургічна тактика збереження стравоходу при його атрезії з великим діастазом [Електронний ресурс] / Є. О. Руденко, Д. Ю. Кривченя, О. Г. Дубровін, О. В. Метленко, І. С. Максакова, О. О. Янчук, Н. А. Воробей // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 3. - С. 38-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2020_10_3_8 | ||
| 6. |
Кривченя Д. Ю. Клінічний випадок гігантської тимоліпоми в дитини віком 3 роки [Електронний ресурс] / Д. Ю. Кривченя, Є. О. Руденко, О. В. Метленко, Є. Л. Маркін, Г. Б. Гончаренко // Хірургія дитячого віку (Україна). - 2022. - № 1. - С. 87-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2022_1_13 Тимоліпома є рідкісною, інкапсульованою, доброякісною пухлиною переднього середостіння. Загалом новоутворення тимуса займають 4 % усіх пухлин середостіння в дітей. Лише 2 - 9 % цих новоутворень описані як тимоліпоми. У світовій літературі опубліковано менше 200 таких випадків, частота виникнення серед чоловіків і жінок однакова, може розвиватись у будь-якому віці. Наймолодший випадок описано в дитини віком 6 місяців. Тимоліпома може поєднуватися з хронічним лімфолейкозом, міастенією, апластичною анемією, гіпертиреозом і хворобою Ходжкіна. Клінічний перебіг у половини пацієнтів безсимптомний, новоутворення випадково діагностується рентгенологічно. Інша ж половина переважно репрезентує задишку, кашель, біль у грудях та інфекції дихальних шляхів. Наведено клінічний випадок гігантської тимоліпоми в дитини віком 3 роки. У дитини спостерігалися респіраторні симптоми: епізоди задухи, сухого кашлю, стогнучого дихання під час фізичного навантаження та неспокою, деформація грудної клітки у вигляді збільшення правої половини та ознаки дихальної недостатності II ст. Рентгенологічно - субтотальне затемнення правого гемітораксу із зміщенням середостіння в контрлатеральний бік із компресією лівої легені; лабораторно - гіперлейкоцитоз (39 х 10<^>9 | ||
| 7. | 
Ячник І. М. Епілепсія у хірургічних пацієнтів та анестезіологічний супровід [Електронний ресурс] / І. М. Ячник, Н. П. Карпенко, Р. В. Реготун, О. В. Метленко, Є. Л. Маркін, Є. А. Лисенко, В. В. Демидів // Ліки України. - 2022. - № 8. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2022_8_8 | ||
| 8. |
Ячник І. М. Синдром жовтяниці в хірургії та інтенсивній терапії [Електронний ресурс] / І. М. Ячник, Н. П. Карпенко, О. В. Метленко, Р. В. Реготун, Є. Л. Маркін, Є. А. Лисенко // Ліки України. - 2023. - № 4-5. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2023_4-5_5 | ||
| 9. |
Ячник І. М. Синдром жовтяниці в хірургії та інтенсивній терапії [Електронний ресурс] / І. М. Ячник, Н. П. Карпенко, О. В. Метленко, Р. В. Реготун, Є. Л. Маркін, Є. А. Лисенко // Ліки України. - 2023. - № 8. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2023_8_7 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |